Резюме

проекту Національного плану дій з виконання Заключних зауважень Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до Восьмої періодичної доповіді України на період до 2021 року

 

Національний план дій з виконання Заключних зауважень Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до Восьмої періодичної доповіді України на період до 2021 року (НПД CEDAW, додається) - передбачає адекватні заходи по всім пунктам Заключних зауважень Комітету, з 10 по 56-й. В Плані відображені тільки резолютивні пункти Зауважень, які власне і потребують дій Уряду  (п. 10 – констатуючий, п. 11- резолютивний; і так далі; всього 23 пари заключних зауважень).

Заключні зауваження є дуже об’ємними, відповідно і План є об’ємним. План складається з 181 заходу, запропонованого на реалізацію 23 рекомендацій.

Частина заходів плану, доцільних для реалізації Заключних зауважень, уже виконується іншими державними документами, НПД „Жінки. Мир. Безпека”, Національною стратегією з прав людини, Державною соціальною програмою  забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, іншими. Ці заходи, й ці пункти заключних Зауважень були вилучені з даного проекту Плану як такі, що вже виконуються.  

 

Основні напрямки Плану передбачають:

І. Удосконалення законодавства, це є в сфері дії 12 із 23 рекомендацій за Заключними зауваженнями Підкомітету (пп. 11b, 11d, 15c, 15f,  21a, 21b, 25a, 25b, 27a, 29a, 29b, 31a, 37d, 43b, 45, 47b, 47c). На удосконалення законодавства спрямовані біля 30 заходів із 181-го. Це великий сегмент Нацплану, й було б доцільно до їх виконання залучити Верховну раду України, зокрема МФО Рівні можливості. (Перелік можна додати)

 

ІІ. Навчальні та освітні заходи, що стосуються  виконання Заключних зауважень, кількісно найбільші, їх 48 заходів із 181 (пп. 11c, 15b, 19a, 21c, 21d, 23b, 27b, 31b, 33a, 35a, 35b, 35d, 37c, 37e, 39d, 41a, 47c; тобто 14 з 23 рекомендацій Заключних зауважень). Це заходи щодо:

 

ІІІ. Моніторингові заходи та заходи контролю, 10 заходів Плану (пп.13e, 19a, 35b, 37b(2), 47a, 47c; 17b, 29a, 37c) за сімома пп. Заключних зауважень  у сферах: освіти; зайнятості і праці; судової практики; забезпечення миру та безпеки. Зокрема передбачають заходи щодо:

 

IV. Заходи з розробки політики, аналізу та збору даних, 16 заходів з 181 (пп.. 13e (2), 15b, 17a, 17c, 19a (3), 19b(2), 21b, 23c, 35a, 37a(2) 37e), передбачені за дев’ятьма пп. Заключних зауважень. Це об’ємні заходи, які включають:

Цей значний об’єм задач із практичної розробки політики у ключових секторах  повинен значно посприяти реалізації рекомендацій Заключних зауважень Комітету.

 

Уроки з підготовки Плану дій

У підготовці Національного плану дій виконання Заключних зауважень Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до Восьмої періодичної доповіді України на період до 2021 року було задіяно 31 ЦОВВ.

Була створена міжвідомча робоча група (наказом ще не затверджена); Пройшли 3 великі міжвідомчі робочі наради, за участі представників більшості задіяних у підготовці Плану ЦОВВів, щодо яких здійснювалося інформування про зобов’язання, котрі ми маємо за цією Конвенцією, зміст самих Заключних зауважень, можливі варіанти реагування на них та їх вирішення. Також пройшли дві секторальні наради (для МІП, та для Держслужби зайнятості, по розробці можливих заходів по пп. 26-27, Стереотипи, та 36-37, Зайнятість відповідно).

Також іноваційно, що до Міжвідомчої робочої групи з підготовки Плану ввійшли представники ще 2-х гілок влади, судової, та законодавчої (судові установи – всього 6, Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада правосуддя, Державна судова адміністрація України, Національна школа суддів України, Верховний Суд України, Рада суддів України; законодавчий орган – Підкомітет ВРУ з гендерної рівності і недискримінації).  Це тим більш доцільно, що у Заключних зауваженнях містяться окремі пункти, спрямовані на судову владу (п.18-19, Доступ до правосуддя), та на Парламент (п.8, Верховна рада).

Позитивом вважаємо, що запланованими заходами вдається перекрити рекомендації всіх без винятку пунктів Заключних зауважень, і також, якість цих заходів: багато із запропонованих заходів є ключовими для вирішення проблем, викладених у відповідних пунктах Заключних зауважень.

Ми розраховуємо, що в разі його прийняття вдасться повноцінно, якщо не повною мірою, виконати рекомендації Заключних зауважень Комітету. І це був би значущий для країни результат.

 

Серед уроків з підготовки цього НПД можна винести наступні. Зі змістовної сторони:

1. Найбільше заходів представники міністерств та відомств надавали за напрямком „навчання”, „освіта”. Їх пропонували майже всі ЦОВВ, кожен у своїх галузях. У проекті Плану це не відображено, так як вони були подібні, а тому їх відструктурували та скоротили.

Це вказує на велику, і не зреалізовану, потребу міністерств і відомств у знаннях і практичних навичках з питань практичного забезпечення рівності і недискримінації. Та на недостатній рівень роботи в цьому напрямку МОНу. МОН є єдиним міністерством, в якому за гендерні питання повністю відповідає  громадський радник, який і представляв міністерство в міжвідомчій робочій групі з підготовки Плану. Також недостатніми були заходи, подані до Плану від МОНу. 

2. Для багатьох міністерств і відомств, на рівні виконавців, які писали заходи до Плану, було справжнім  викликом працювати з окремими цільовими групами, а не з усім „населенням”. Була дуже низька готовність працювати адресно, виділяти потребуючі групи, і працювати на них. Тому подання заходів спрямованих на жінок, причому на їх різні категорії (літні жінки; сільські жінки; дівчатка, і т.д.), як це вимагають Заключні зауваження Комітету, було для них дуже складним. Крім іншого, для цього їм ще й просто бракувало статистичних та внутрішніх галузевих адміністративних даних, роз’єднаних за статтю. Так як такого обліку в ЦОВВах не ведеться.

3. До невдач слід зарахувати розробку адекватних заходів на виконання рекомендацій Заключних зауважень Комітету щодо сільських жінок, пп. 40-41. Передбачалося, що на їх реалізацію країна розробить окрему стратегію чи програму, як окремий захід. У форматі Національного плану дій це малоздійсненно. Цей напрямок потребує серйозної міжвідомчої координації, і посилення.

З організаційної сторони:

Серед ЦОВВ найбільший вклад внесли представники Мін’юсту, МЗС, МВС, зокрема Національної поліції України, Держстату, Міноборони, МінТОТу, Національного  агентства з питань державної служби, Мінмолодьспорту, Мінінфраструктури (Укравтодору), Державного комітету телебачення і радіомовлення України, представників судової влади, а також офісів обох Урядових уповноважених, з гендерної політики та з прав людей з інвалідністю. Ці ЦОВВ активно надавали пропозиції стосовно заходів до Плану, брали участь в нарадах, надавали пропозиції в обговореннях.

Доволі складною була і комунікація, і отримання пропозицій щодо заходів плану з боку: Мінкультури, МОЗу, Мінагрополітики, Мінекономрозвитку, Мінрегіону, Генеральної прокуратури України, а також, на жаль, Державної служби України з питань праці, Державної служби зайнятості України. Перші шість з названих ЦОВВів не надали ніяких пропозицій щодо заходів до Плану.

 

Консультації

Підготований проект Плану пройшов експертні обговорення, заочні та на підсумковій дорадчій зустрічі, організованій в офісі ООН жінки 25.05.2018  з гендерними консультантами та радниками з гендерних питань, які  працюють в ЦОВВах, фахівцями Програми ООН Жінки, а також в он лайн консультаціях по окремих „вузьких місцях” з незалежними гендерними експертками (Т.Дороніною, розробницею проекту Державної програми „Освіта – гендерний вимір 2020”, О.Ярош, координаторкою мережі політичних платформ жінок на місцевому рівні, іншими).

 

М.М.Скорик