Гендерна складова необхідна в імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС

Марфа Скорик з Київського інституту гендерних досліджень підкреслила, що часто проекти законів, які мають реалізувати директиви, не включають санкції за порушення. До того ж, головна проблема часто полягає в людському факторі – крім того, що гендерні відділи структурно відокремлені від основних імплементуючих органів, в них часто не вистачає персоналу та можливостей.

Гендерні питання на порядку денному всього процесу реалізації угоди про асоціацію (AA) між Європейським Союзом і Україною не повинні бути звужені до 4 директив ЄС, пов’язаних з гендерною проблематикою, а, скоріше, стати базисом для імплементації ​​всіх основних положень – на цій думці зійшлися гендерні експерти 17 жовтня 2016 року на круглому столі, організованому Міжнародним центром політичних досліджень.

Забезпечення гендерної рівності шляхом введення нових законів мало ефективне: в той час, як багато з положень вже набрати чинності, проблема полягає в їх виконанні. Марфа Скорик з Київського інституту гендерних досліджень підкреслила, що часто проекти законів, які мають реалізувати директиви, не включають санкції за порушення. До того ж головна проблема часто полягає в людському факторі – крім того, що гендерні відділи структурно відокремлені від основних імплементуючих органів, в них часто не вистачає персоналу та можливостей.

Анне Берціо, старший радник з впровадження АА та Угоди про зону вільної торгівлі між Україної та ЄС від імені Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, більше розповіла про практичну сторону гендерних питань з точки зору змісту, інституційної спроможності і впливу реалізації АА.

Набагато більше, ніж просто глави зі словом «гендер» в назві, говорять про реальні умови життя обох статей. Наприклад, безпеку на робочому місці і соціальне забезпечення є частиною того, що називається “флексікьюріті” в німецькій реалізації гендерної програми ЄС: батьківські відпустки і гнучкі робочі години для обох молодих батьків, рівний доступ до медичного обслуговування та соціальних пільг. Водночас в Україні деякі з жінок, які воюють на Сході, не змогли отримати відповідні пільги після повернення з армії, оскільки офіційно їх звання чи бойові позиції не могла займати жінка.Це змінилося тільки влітку 2016 року за указом Міністерства оборони.

Торгова частина угоди, з іншого боку, є ядром АА і гендерна свідомість в її рамках має таке ж значення, як і в інших аспектах. У Німеччині є тепер програма Міністерства науки і досліджень з метою розширення участі молодих жінок в MINT – галузях математики, інформатики, природничих наук і технології – адже є спільне розуміння того, що вся економіка втрачає в разі недопредставлення жінок в цих секторах з високою доданою вартістю.

Галина Мещерякова з ООН-Жінки додатково наголосила на важливості включення жінок в бізнесі і політиці, яка буде означати для них доступ до ресурсів, яким вони в цей час не користуються.

Гендерний баланс серед реальних виконавців є, крім того, так само важливо, як і з боку технічних консультантів. Коли українські державні установи, відповідальні за інтеграцію з ЄС перевантажені – а отже, змушені постійно працювати понаднормово на тлі поганих умов праці і відсутності стимулів – і в більшості на чолі з чоловіками, з жінками в якості основної робочої сили на більш низьких рівнях, рішення рідко приймаються зважаючи на гендерну складову, а загальна продуктивність часто дуже низька. Водночас реалізація має не тільки технічний характер, вона передбачає багато культурного обміну. Таким чином, донори мають забезпечити, щоб технічні радники і консультанти, які приїжджають, не були виключно старшими чоловіками, говорить пані Берціо.

Довідково:

Інформацію підготовано проєктом «Консультаційний фонд впровадження реформ» (www.gogov.org.ua), вона доступна за посиланням. 

Проєкт «Консультаційний фонд впровадження реформ» реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, яка підтримує уряд Німеччини в досягненні цілей у сфері міжнародного співробітництва заради сталого розвитку. Пріоритетними напрямами німецької співпраці з Україною є: демократія, громадянське суспільство, державне управління, децентралізація, енергетика та сталий економічний розвиток. Окрім пріоритетних напрямів німецька співпраця охоплює, зокрема, підтримку подолання кризових ситуацій на сході України, а також співробітництво у сфері запобігання ВІЛ/СНІД.